Громадські слухання - це колективні зустрічі громадян з представниками місцевої влади, на яких обговорюються та ухвалюються пропозиції щодо вирішення актуальних проблем міста.
Такі пропозиції надсилаються до місцевої влади і підлягають обов’язковому розгляду
Правова підстава: громадяни мають право проводити громадські слухання – зустрічатися з депутатами та посадовими особами місцевої ради, під час яких громадяни їх заслуховують та подають власні пропозиції до вирішення проблем міста – ст.13 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».
Пам’ятайте! Місцева рада визначає детальний порядок проведення громадських слухань у статуті територіальної громади.
Як користуватися: у випадку виникнення будь-яких проблем на території громади, міста, села, селища, кварталу/вулиці, за вирішення яких відповідає місцева влада, вам необхідно колективно з жителями громади ініціювати проведення громадських слухань.
За результатами громадських слухань надіслати до місцевої влади колективну резолюцію з пропозиціями щодо вирішення проблеми.
БУКЛЕТ "Як провести громадські слухання?"
Завантажити типове положення по громадським слуханням.
В положенні «Про громадські слухання в територіальній громаді» кращими практиками доброго врядування процедури проведення громадських слухань місцевою радою вважаються:
v кількісний склад ініціативної групи з внесення місцевої ініціативи: не більше ніж 10 осіб;
v ініціативну групу не потрібно створювати через окрему процедуру;
v максимальна кількість підписів на підтримку місцевої ініціативи:
- від 1000 до 100 тис жителів – 100 підписів;
- від 100 тисяч до 500 тисяч жителів - не більше ніж 250 підписів;
- від 500 тисяч до 1 мільйона жителів - не більше ніж 500 підписів;
- понад 1 мільйона жителів - не більше ніж 700 підписів.
v максимальний перелік документів для внесення місцевої ініціативи (повідомлення про подання місцевої ініціативи; проект рішення або пропозиція; пояснювальна записка або опис проблеми; підписні листи з підтримки місцевої ініціативи).
v визначено виключний перелік підстав для відмови у реєстрації місцевої ініціативи;
v представники міської ради надають допомогу у підготовці проекту рішення;
v всі ініціативи незалежно від висновків і рекомендацій виконавчих органів місцевої ради виносяться на розгляд сесії місцевої ради;
v місцева ініціатива виноситься на чергове або наступне засідання місцевої ради;
v представник ініціативної групи є доповідачем на засіданнях під час розгляду місцевої ініціативи;
v За результатами розгляду місцевої ініціативи приймається вмотивоване рішення.
Протягом 2021-2022 років експертами «Українського незалежного центру політичних досліджень» в рамках реалізації проекту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України» разом з експертним середовищем та народними депутатами було розроблено, зареєстровано в Верховній Раді України законопроект №7283 «Про народовладдя на рівні місцевого самоврядування».
Законопроектом пропонується удосконалити правове середовище регулювання механізмів демократії участі та забезпечити участь жителів у місцевому самоврядуванні, включити внутрішньо переміщених осіб в життя громад, в яких вони на зараз проживають, а також покращуються процедури звітування голови та депутатів ради. Проект закону спрямований на модернізацію чинного законодавства через впровадження існуючих прогресивних практик громадської участі.
Також хочемо звернути увагу, що наприклад запропоновані законопроєктом зміни до статті 13 «Громадські слухання» ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», більш чітко деталізують процедуру ініціювання, організації, проведення та розгляду органами місцевого самоврядування рішення громадських слухань.
А ще раніше в 2018 році в рамках проекту «Громадяни в Дії» експерти Центру проаналізували правове регулювання механізмів громадської участі у виробленні владних рішень в рамках дослідження "Індекс демократичності міст 2018 року". Результати дослідження стали хорошим практичним фундаментом, який ліг в основу вищезгаданого законопроекту №7283.
Хоча за цей час, деякі результати досліджень вже нерелевантні. Свої показники покращили такі міста, як Тернопіль, Житомир, Херсон та інші. Але по своїй суті дослідження не втратило актуальності і є хорошим дороговказом, яким чином необхідно рухатися для продовження розвитку місцевої демократії в своїй громаді.
У результаті проведеного дослідження були виявлені такі найбільші проблеми правового регулювання механізму організації та проведення громадських слухань:
- ускладнена процедура ініціювання проведення громадських слухань, зокрема, необхідністю створення ініціативної групи через збори з кількістю понад 50 членів територіальної громади;
- встановлена висока кількість від 500 до 3 000 підписів на підтримку ініціативи проведення громадських слухань (Кропивницький – 3000, Рівне – 1000, Сєвєродонецьк – 1000, Чернігів - 3000);
- відсутність вичерпного переліку підстав для відмови в реєстрації повідомлення про проведення громадських слухань (15 міст не мають чіткого переліку);
- довший ніж 5 днів строк розгляду повідомлення про ініціювання громадських слухань;
- широкий перелік документів для ініціювання проведення слухань (більше ніж два базові документи, а саме: повідомлення про ініціативу скликання слухань (тема, дата, місце, оргкомітет) та підписні листи;
- не врегульовано порядок розгляду резолюції громадських слухань місцевою радою, що надає можливість міській раді залишити пропозиції громадськості без розгляду;
- не визначений механізм оприлюднення всіх документів за результатами розгляду резолюції на офіційному сайті;
- головування на громадських слуханнях представника органу місцевого самоврядування (у 7 містах головує представник міської ради, або процедура обрання головуючого не визначена).
Алгоритм проведення громадських слухань на прикладі міста Львів:
