Громадянське суспільство і роми. Боротьба зі стереотипами та проблемами
Громадянське суспільство і роми. Боротьба зі стереотипами та проблемами
 
Українські роми все ще залишаються вразливою та дискримінованою категорією населення. Чисельність ромської спільноти в Україні за даними всеукраїнського перепису 2001 р. складає близько 48 тис. осіб, проте згідно з інформацією проромських НУО  –  від 200 до 400 тисяч. Які проекти проромські активісти роблять сьогодні для такої значної частини українського населення?
 
Найбільшими місцями поселення ромів є Закарпатська (офіційно близько 14,5 тис. ромів), Одеська, Донецька, Харківська, Дніпропетровська області. Проблеми ромів України зумовлені комплексом соціально-економічних причин: низький рівень освіти, через що більш ніж 54 % ромів не мають роботи, складнощі з отриманням документів, які підтверджують громадянство України та приватну власність, обмеженість доступу до медичних послуг тощо. До того ж, лише 3,5 % ромів отримують пенсії. 
 
На сьогодні в Україні не існує державної програми, спрямованої на покращення життя ромів. Незважаючи на існування спеціальної державної стратегії інтеграції ромів в українське суспільство, яка діє з 2013 року, суттєвих змін не відбулось. Тож проромські громадські організації, що опікуються потребами спільноти за міжнародного сприяння та у співпраці з органами влади, стають “острівцем порятунку” для ромської громади.
 
Ольга Жмурко, керівниця ромської програми міжнародного фонду «Відродження», вважає важливим правильно використовувати терміни: «У правозахисному розмовнику ми намагаємося уникати вживання «ромські НУО». Варто розрізняти ГО, засновники і члени якої є, переважно, представниками ромських громад (англомовний аналог Rona-lead NGO) і організації, які згідно зі своєю стратегією і програмами роботи працюють для ромів і з ромами  –  їх ми називаємо «проромські» НУО або активісти».
 
Загальна ситуація по ГО, що працюють з ромами, в Україні
За даними ЄДРПОУ, на сьогодні в Україні зареєстровано і оперують трохи більше 40 НУО, які представляють інтереси ромських громад. Натомість НУО, які опікуються правами ромів чи працюють з цією громадою в соціальних проектах і напрямках, значно більше. 
 
Наприклад, Міжнародний Фонд «Відродження» (МФВ) співпрацює, щонайменше, з 13 регіональними і всеукраїнськими НУО, які не оминають своєю діяльністю ромські громади, але не є безпосередніми представниками ромських громад. Таким чином працює й громадська спілка “Мережа правового розвитку”, інформаційно-ресурсний центр “Правовий простір” тощо. 
 
Центри правової інформації та консультацій, які надають безоплатну правову допомогу ромському населенню, працюють при підтримці програми “Рома України” Міжнародного Фонду “Відродження”. Серед партнерів такі ГО, як: «Карпатське агентство прав людини «Вестед», «Закарпатське об’єднання угорських ромів» та «Закарпатське обласне молодіжне ромське об’єднання «Романі черхень».
 
Що ж стосується НУО, члени яких є ромами, то серед грантерів ромської програмної ініціативи МФВ таких переважна більшість. За минулий рік їх було 29 організацій і 8 активістів, які отримали підтримку від МФВ на реалізацію громадських ініціатив для ромських громад.
 
Ольга Жмурко поділилася тенденціями, які наразі спостерігає у сфері розвитку і підтримки ромського громадянського суспільства:
посилення потенціалу правозахисних організацій, які представляють інтереси ромських громад;
розподіл організацій за тими чи іншими професійними нішами у роботі з ромськими громадами (розширення професійного пулу від культурницьких до правозахисних, соціально-орієнтованих, молодіжних;
сплеск зацікавленості в громадському активізмі з боку ромської молоді;
у культурницькій сфері зміна й розширення пріоритетів роботи  – від музично-пісенної діяльності до проектів, орієнтованих на підтримку історії ромів, збереження і розвиток мови тощо.
 
Зола Кондур, віце-президентка МБО “Ромський жіночий фонд “Чіріклі”, розповіла, що наразі актуальні проекти, спрямовані на те, аби мобілізувати ромські громади для спроможності самостійно представляли свої інтереси в місцевих органах влади і спільно з ними приймати рішення щодо проблем, які існують.  Це позитивно впливає на рівень мобілізації ромських громад в процесі децентралізації. Зокрема, справляє вплив і на питання інфраструктурного розвитку ромських компактних поселень в Закарпатті і в Одеській області.
 
“Ми навчаємо ромів взаємодіяти з місцевими органами влади, розробляти програми, які б покращували життя ромів на місцевому рівні. Мені здається, що саме такі проекти допомагають, адже вони обходять співпрацю у стилі «ми за вас все зробимо, а по закінченню проекту закінчується і діяльність». Новий формат взаємодії допомагає досягти довгострокового результату”,  – додає пані Зола. 
 
Віце-президентка "Ромського жіночого фонду «Чіріклі» ділиться: при проведенні тренінгів для вчителів у школах яскраво видно, наскільки різниться ставлення педагогів до ромської тематики. Дехто є більш обізнаним і толерантним, проте дехто може сприймати інформацію вороже. Рівень стереотипів щодо ромських дітей та їхніх батьків ще на досить високому рівні, що спричиняє агресію, недовіру, несприйняття. Такі ж тренінги проводяться і для держслужбовців, громадських активістів.
 
Завдання заходів: подолати внутрішні бар`єри щодо ромів; використовувати різні підходи роботи з батьками і дітьми. “Знайти той ключ, який буде відкривати довіру, двері до ромських громад,  – додає Зола Кондур. – Коли люди готові до цього, все спрацьовує. Проте коли люди не готові і ми бачимо, що щось не спрацьовує, ми не залишаємо це так. Ми пробуємо знову і знову”. 
 
У вересні МБО “Ромський жіночий фонд “Чіріклі” планує провести навчальний тренінг для викладачів близько 10 університетів з різних областей України. 
 
“У нас є спецкурс соціальної роботи саме з ромськими громадами. Він затверджений у Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова (м. Київ), читаємо його вже рік. Зараз є інтерес до цього спецкурсу і в інших вишах. Особливо в регіонах, де проживає велика кількість ромів. Плануємо проводити відкриті лекції і для студентів соціальних спеціальностей”,  – розповідає пані Зола.
 
Варто згадати і про Альянс міст та регіонів з розвитку ромських ініціатив. Він створений для обміну досвідом і найкращими практиками серед місцевих та обласних органів влади саме в роботі з ромським населенням. У жовтні планується зустріч, яка буде організована Радою Європи для представників органів влади, членів Альянсу. Серед учасників заходу  – члени Ради Європи, Конгресу міста регіонів, які поділяться рекомендаціями, резолюціями, прийнятими місцевими органами влади щодо ромів. 
 
Володимир Кондур, керівник Одеського ромського правозахисного центру «Соціальна правова допомога», вважає освіту ключовим фактором інтеграції ромів у суспільство, адже вона дозволяє отримати хорошу роботу та підняти соціальний статус.
 
«Наразі актуальна робота з ромською молоддю, студентами, що вже мають можливість навчатися у вишах на загальних засадах. Ми допомагаємо їм отримати стипендії від Ромського освітнього фонду, який опікується ромськими спільнотами по всій Європі. Для цього студентам потрібно надати підтвердження, що вони дійсно представляють ромську національність і є активними учасниками громадського ромського руху».
 
Серед поточних довгострокових просвітніх проектів  – «Школа порозуміння», де ми займаємося медіацією (технологія урегулювання спірних питань) між школярами, педагогами та батьками. Корпуси шкіл для учнів ромської та неромської національностей окремі, і це також важливий напрям роботи.
 
Мирослав Горват, голова громадської організації «Об’єднання ромів Ужгорода» і депутат Ужгородської міської ради, розповідає, що сьогодні працюють ті НДО, що поставили перед собою конкретну ціль і конкретні пріоритети: “По області можу нарахувати лише 5-7 таких. Інші ж, які були створені, щоби проявити себе на грантовій основі, закриваються або існують лише на рівні виписки і печатки».
 
«В «Об’єднанні ромів Ужгорода» є центр, де надаємо безоплатну правову допомогу. За рік близько тисячі людей отримали консультації. Чи мало це, чи багато?.. – розказує Мирослав Горват.  – Ми представляємо ромів у судах, забезпечуємо безкоштовною правовою допомогою, оформлюємо документи. Тим не менш, нерідко судові справи розтягуються за часом. На сьогодні в Ужгородському районі всього 7 судів. По справах розлучення або узаконення ромів як громадян України справа може тривати й до року. От позавчора отримали ще один паспорт. А за рік маємо 5-6 судових справ».
 
На Закарпатті близько 100 ромських таборів, в області неофіційно проживає 70-100 тис. ромів. Наразі робота організації спрямована на співпрацю з владою, лобіювання інтересів ромів. Мета  – створити людські умови проживання, підвищити рівень життя. Останній проект  – освітлення ромських вулиць. У планах  – декілька з них заасфальтувати.
 
Яка ситуація за кордоном?
 
Керівниця ромської програми міжнародного фонду «Відродження» Ольга Жмурко розповідає, що в країнах Центральної Європи і на Балканах ромське громадянське суспільство розвинене і потужне. Відомо про діяльність багатьох правозахисних організацій, молодіжних, культурницьких. Вони займаються протидією антиромських виступів і дискримінації, намагаються балансувати праворадикальні рухи, які активізують в Європі антиромську риторику.
 
Ці НУО опікуються питаннями:
соціального й медичного захисту (ромське медичне посередництво);
попередженням виселення ромів з території історичних компактних поселень;
подоланням сегрегації в освіті  –  боротьба з так званими суто “ромськими” школами, де навчаються лише ромські діти, і де рівень якості освіти критично низький. 
 
Одним з найбільш потужних “гравців” на полі захисту прав ромів, у тому числі і в Європейському суді із захисту прав людини, є Європейський центр захисту прав ромів (Будапешт). За очікуваннями, суттєвий вплив на розвиток і підтримку інтелектуального і культурного ромського середовища очікується, що буде справляти новостворений Європейський ромський інститут мистецтв і культури (Берлін, Венеція). Окремо варто виділити діяльність Ромського освітнього фонду, який започатковує і розвиває стипендійні програми для ромської молоді і ромських дітей у сфері освіти. Щороку більше 100 ромів на умовах конкурсу отримують стипендії на вищу освіту в Україні, спеціальні “ромські” напрямки і курси у Центральному Європейському Університеті дають можливість отримати і міжнародну освіту.
 
Ці та інші міжнародні організації, які представляють ромів, працюють з ромами і для ромів, діють за підтримки Ради Європи, Європейської комісії, Фондів Відкритого Суспільства, ОБСЄ, інших організацій.
 
Щодня ромське населення зазнає утисків практично у всіх сферах життя і просить державу не стояти осторонь їхніх проблем. Проромські громадські організації на сьогодні їхній єдиний партнер. 
 
 
Авторка матеріалу: Наталія Бурило