За підтримки Американського народу
Інтерв'ю із заступником директора Місії USAID Джоном Пеннелом. Вперше надруковано в журналі "Громадянське суспільство" в червні 2016 року.
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) – один із найбільших міжнародних донорів, що працює в Україні. За цей час USAID надав більше 2 млрд $ допомоги нашій державі. За підтримки американського народу в Україні покращують інфраструктуру, проводять реформи та посилюють захист прав людей. Як працює USAID в Україні та за якими напрямками надає допомогу? Як змінились пріоритети і сама країна?
Джоне, скажіть чому USAID взагалі допомагає іншим країнам та Україні зокрема?
Маю сказати, що USAID має доволі довгу історію. Саме Агентство було створено ще за часів президента Кеннеді, тобто у 60-ті роки минулого сторіччя.
USAID надає допомогу іноземним країнам у рамках Стратегії національної безпеки США. Тобто якщо ми беремо весь комплекс питань національної безпеки, то тут ми виокремлюємо три головні основи – це так звані три “D” (Defense, Diplomacy and Development), тобто оборона, дипломатія і розвиток. І в центрі уваги USAID, звичайно, перебувають саме питання третього “D”, тобто питання розвитку.
І якщо ми говоримо саме про розвиток, то USAID ставить перед собою завдання надавати допомогу іноземним країнам у сфері економічного розвитку. У таких питаннях, як удосконалення чи розвиток демократичних систем врядування.
У поодиноких випадках ми виконуємо програми і в інших сферах, а також надаємо екстрену гуманітарну допомогу у вирішенні тих чи інших термінових питань.
Якщо ми говоримо конкретно про Україну, то в Україні USAID працює від початку 90-х років, тобто фактично від моменту відновлення незалежності України. І за ці 20 з гаком років, якщо ми беремо загальну вартість допомоги, наданої Україні з боку USAID, то це більше 2 млрд доларів.
Крім економічного розвитку, які ще пріоритети та напрями підтримки USAID діють в Україні?
Якщо ми говоримо про період після Революції гідності, то маю сказати, що ми провели певну переорієнтацію та суттєве збільшення програм підтримки.
І, зокрема, ми зараз зосереджуємо нашу увагу на таких питаннях, як антикорупційна діяльність, як надання допомоги тим регіонам, які постраждали зокрема від військового конфлікту.
Це також сприяння конституційній реформі, особливо у таких сферах, як децентралізація та зміцнення місцевого самоврядування. Ще одна важлива сфера уваги – судова реформа.
Якщо ми говоримо про програму у сфері економічного розвитку, то це допомога у фінансовому, енергетичному та аграрному секторах України.
Це також і допомога у боротьбі з інфекційними захворюваннями, такими як ВІЛ/СНІД та туберкульоз.
І якщо ми беремо всі ці напрямки діяльності, то за кожним з цих напрямків USAID здійснює співпрацю як з громадянським суспільством, так і з органами місцевого самоврядування, з органами національної влади, з приватним бізнесом та з академічною спільнотою.
Тобто ви фінансуєте і державні інституції, і громадські організації. Скажіть, а є активності, які ви здійснюєте безпосередньо?
Взагалі, якщо ми беремо діяльність USAID у всіх державах світу, то я маю сказати, що ми співпрацюємо як з урядами країни перебування, так і з організаціями громадянського суспільства, тобто з громадським сектором.
Здебільшого діяльність USAID здійснюється через організації-партнери, які є виконавцями тих чи інших проектів та програм. Тобто це можуть бути й організації приватного сектору, це можуть бути громадські і благодійні організації, які, як правило, є американськими або міжнародними.
Але зараз, оскільки ми намагаємося наблизити ту допомогу, яка надається Україні, до місцевого сектору, до місцевих структур, ми налагоджуємо також співпрацю і з українськими організаціями громадянського суспільства. Як приклад тут можна навести і вашу організацію, і «Громадську мережу ОПОРА», і «Реанімаційний пакет реформ», і українське відділення організації «Transparency International» та інші.
А скільки людей працює в USAID загалом і в Україні зокрема?
Якщо ми беремо діяльність USAID взагалі, вона здійснюється у понад 80 країнах світу. Якщо брати кількість працівників, то ми не дуже велика організація. Більшість наших співробітників – це місцеві жителі. Якщо ми візьмемо за приклад Україну, то з близько 100 осіб, які працюють у складі нашої Місії, більшість є саме громадянами України.
З точки зору сталості цих програм допомоги ми вважаємо, що це слушний підхід, тому що саме завдяки цим місцевим, у цьому випадку українським, співробітникам ми забезпечуємо життєздатність цих програм. І це не завжди було б можливо, якби ними займалися виключно американці, тому що американці, як правило, працюють у тій чи іншій країні достатньо обмежений термін часу.
USAID має дуже широке коло діяльності. А як до неї можна долучитись? Уявимо, що є громадська організація, яка має ідею як вирішити проблему в певному напрямі. Яким чином їй зв’язатись із USAID та запропонувати свою ідею для реалізації?
Перш за все маю сказати, що USAID розробляє стратегії співпраці у сфері розвитку з певними країнами, і ці стратегії розраховані на кілька років.
Після того як ця стратегія розроблена, ми її публікуємо на офіційному сайті USAID. У цій стратегії визначаються пріоритети співпраці USAID з цією країною.
Ця стратегія розробляється на основі консультацій з рядом зацікавлених сторін: владні структури, організації громадянського суспільства, приватний сектор конкретно тієї чи іншої країни. Саме ці стейкхолдери можуть зробити свій внесок у розробку Стратегії та надати свої рекомендації для вироблення пріоритетних напрямків Стратегії USAID.
Потім на офіційному сайті Федерального Уряду Сполучених Штатів Америки публікуються запрошення до подання заявок на реалізацію тих чи інших контрактів чи грантових програм, участь у яких можуть взяти міжнародні організації – американські або організації країни перебування.
Хоча ми і справді отримуємо значну кількість пропозицій, які подаються не на основі оголошеного конкурсу, а з власної ініціативи тієї чи іншої організації, ми рідко їх фінансуємо. Основна частка наших програм впроваджується та фінансується саме на основі механізму, коли подання заявок та визначення виконавця/переможця програм відбувається на основі відкритого оголошеного конкурсу.
Конкурсний відбір висвітлюється, зокрема, на сайтах fedbizopps.gov та grants.gov.
Коли міжнародна організація виграє конкурсний відбір, вона, як правило, обирає ту місцеву організацією, з якою буде співпрацювати, або створює відділення у цій країні, де буде реалізуватися проект/програма (у нашому випадку в Україні).
І як вам працювати в Україні? Все ж таки ми пострадянська країна, і за часів Радянського союзу пропаганда формувала негативний образ Америки, американського народу та американських установ. Чи часто Ви стикаєтесь із залишковим ефектом цих негативних стереотипів по відношенню до США?
Мені здається, що сьогодні загалом ставлення українців до США стало набагато позитивнішим, але з огляду на російську агресію і те, що відбувається протягом останніх двох років, всі ми знаємо, що зараз через україно-російський кордон на Україну виливається дуже величезна кількість пропаганди та дезінформації. І, звичайно, це є викликом не лише для самої України та українців, але і для тих, хто хоче сприяти Україні, хто хоче допомогти їй просуватися шляхом до європейського майбутнього.
Як нам здається, найкращий спосіб протидіяти пропаганді – це говорити правду. Якщо Україна зможе продовжувати реформи, зможе здійснювати боротьбу з корупцією і забезпечить ситуацію, коли позитивний ефект реформ відчують навіть на найнижчих рівнях суспільства, якщо вдасться це забезпечити, тоді, на мою думку, українське суспільство стане менш вразливим до пропаганди.
Джоне, ми знаємо що Ви особисто працювали в Україні на початку 90-х і можете порівнювати країну тоді і зараз. Цікаво дізнатись Вашу думку, наскільки змінилась Україна?
Перш за все за ці останні 20 років відбувся дуже суттєвий економічний розвиток, тому що Україна здійснила перехід від радянської системи до західної системи, економічно орієнтованої на вільний ринок. Тобто у цьому сенсі я бачу досить ґрунтовні зміни. У той же час ми бачимо, що перед Україною зараз стоять значні виклики також саме у сфері економіки, що пов’язані з військовими діями на сході країни та з російською агресією. Тобто ситуація в економіці була і досі залишається досить складною, але останнім часом ми бачимо повільне, але покращення.
Ще один суттєвий виклик, який сьогодні стоїть перед Україною та її громадянами – це забезпечення безповоротності євроінтеграції та тих реформ, які спрямовані на просування до Європи, тому що багато вже зроблено на цьому шляху, але багато ще залишається зробити. Тож якщо ці реформи в Україні триватимуть і надалі, я думаю, їй вдасться пройти цей шлях. У свою чергу США готові надати для цього відповідну допомогу.
Якщо ми вже говоримо про російську агресію та реформи, скажіть, які ще виклики стоять перед Україною на Вашу думку?
Мені здається, тут є два головні виклики, дві «війни», які сьогодні веде Україна. Перша з них – це війна проти корупції та умовно проти «старої України», друга – це протидія російській агресії. Як я вже сказав, США, американський народ підтримують Україну і готові надавати подальшу підтримку на шляху подолання цих викликів. І, на мою думку, якщо українська влада продовжуватиме здійснення цих реформ, якщо народ, громадянське суспільство чинитимуть відповідний тиск на владу, який спонукатиме її до продовження цих реформ, тоді Україна має відмінні перспективи.
Джоне, у Вас є можливість звернутись до наших читачів. Що б ви їм порадили чи побажали?
Я б їм порадив продовжувати свою боротьбу, продовжувати і далі чинити тиск на владу, забезпечувати підзвітність влади. Коли чиновники кажуть, що вони щось роблять чи щось планують здійснити, громадянське суспільство має це контролювати. Але окрім того ще однією важливою функцією громадянського суспільства є інформування спільноти в цілому, інформування громадян про те, що відбувається, в т. ч. про дії влади та про суспільно-політичну ситуацію.
Розмову вели Олександр Равчев, Христина Морозова та Марія Гелетій.